- дрібниця
- ж1) trifle, trivial point, detail, minutia (pl -tiae)
розмінюватися (витрачати себе) на дрібниці — to fritter away one's energies
2) див. <<дрібничка>>
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
дрібниця
Look at other dictionaries:
безсрібниця — іменник жіночого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
зарібниця — іменник жіночого роду, істота діал … Орфографічний словник української мови
кукібниця — іменник жіночого роду, істота дбайливиця діал … Орфографічний словник української мови
нахлібниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
некукібниця — іменник жіночого роду, істота недбайлива жінка діал … Орфографічний словник української мови
одноосібниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
хлібниця — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
безсрібниця — і. Жін. до безсрібник … Український тлумачний словник
дрібниця — і, ж. 1) Щось дрібне, незначне, таке, що не має істотного значення. || перев. мн. Деталі, подробиці. || у знач. присудк. сл. Не варте уваги, не має істотного значення. Розмінюватися на дрібниці. 2) Предмет невеликого розміру і другорядного… … Український тлумачний словник
жалібниця — і, ж. 1) заст. Жін. до жалібник. || фольк. Епітет люблячої матері, сестри, взагалі співчутливої жінки. 2) заст. Медична сестра … Український тлумачний словник
зарібниця — і, діал. Жін. до зарібник … Український тлумачний словник
